Словник української мови в 11 томах

черви

ЧЕ́РВИ, ів, мн. Безхребетні тварини, які пересуваються, вигинаючи своє м’яке видовжене тіло.

Різноманітні істоти, яких залічують до червів, характеризуються такими спільними ознаками: двобічною симетрією, здебільшого видовженою формою тіла, відсутністю справжніх кінцівок та дуже просто побудованою нервовою системою і видільними органами (Шкідн. поля.., 1949, 8).

∆ Пло́скі че́рви див. пло́ский;

Стьожкові́ че́рви див. стьожкови́й.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. черви — ЧЕ́РВИ, ів, мн. Безхребетні тварини, які пересуваються, вигинаючи своє м'яке видовжене тіло. Різноманітні істоти, яких залічують до червів, характеризуються такими спільними ознаками: двобічною симетрією, здебільшого видовженою формою тіла...  Словник української мови у 20 томах
  2. черви — че́рви: ◊ че́рви на ґрис стереби́ли про давно померлого (ст): Старий Липач мав те все на увазі, лід попелом посипаючи. Йому нічого подібного не грозило, бо його стару вже давно черви на ґрис стеребили...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. черви — -ів, мн. Безхребетні тварини, які пересуваються, вигинаючи своє м'яке видовжене тіло. Малощетинкові черви — те саме, що олігохети.  Великий тлумачний словник сучасної мови