червоноверхий
ЧЕРВОНОВЕ́РХИЙ, а, е. Який має червоний верх.
Квітли на зелені барвисті плахти, вишивані сорочки дівчат і кармазинові жупани козаків з червоноверхими шапками-бирками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16);
Біля самісіньких дверей буйно розрісся і зацвів червоноверхий будяк (Логв., Давні рани, 1961, 181).
Словник української мови (СУМ-11)