червонокозачий
ЧЕРВОНОКОЗА́ЧИЙ, а, е. Стос. до червоного козацтва.
Піввіку тому цими горами й долами в грізному блиску шабель пролітала кіннота Будьонного й черво-нокозачі полки Віталія Примакова (Літ. Укр., 4.VI 1971, 2);
— Двоюрідний брат батька Г альчевського,— впевнено збрехав Варчук.— Привіз важливі вісті про розташування Першої кавбригади Багнюка. Вона входить у склад Другої червонокозачої дивізії (Стельмах, II, 1962, 180).
Словник української мови (СУМ-11)