червономордий
ЧЕРВОНОМО́РДИЙ, а, е, розм. Те саме, що червоноли́ций.
Гамза постарів-побілів, як кажуть, покрився снігом. Одначе з його здоровий дідуган, товстий, червономордий, високий (Мирний, IV, 1955, 160);
Належав той голос червономордому молодикові в зім’ятій шинельці без хлястика (Збан., Єдина, 1959, 55).
Словник української мови (СУМ-11)