черешневий
ЧЕРЕ́ШНЕВИЙ, а, е. Прикм. до чере́шня.
Усе село було залите абрикосовими та черешневими садками і зеленіло, як гай (Н.-Лев., II, 1956, 223);
Розпластавши крила, на черешневу гілку спустився ворон (Стельмах, На .. землі, 1949, 76);
// Зробл. з черешні (у 1 знач.).
— Що це таке? Як зветься? — питає бувало Чапей школяра, тикаючи черешневим прутом у малюнок (Мур., Бук. повісті, 1959, 10).
Словник української мови (СУМ-11)