четвертий
ЧЕТВЕ́РТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника чоти́ри.
Боюсь, що я не перелічив і четвертої частини того, що тут росте (Коцюб., III, 1956, 333);
Я слухав, а очима дивився з четвертого поверху на місто шумне й блискуче (Головко, I, 1957, 62);
Четвертим ішов грек Цівадіс (Тют., Вир, 1964, 464);
[Суховій:] Либонь ще й четверті півні не співали, а я вже і в Конотопі (Кроп., V, 1959, 325).
∆ Четве́ртий клас — розряд найдешевших палубних і трюмних місць на пароплаві.
◊ Четве́ртий ви́мір — про що-небудь надчуттєве, недовідне, містичне.
Словник української мови (СУМ-11)