Словник української мови в 11 томах

чинбарний

ЧИНБА́РНИЙ, а, е. Стос. до чинення шкіри, пов’язаний з чинбарством.

Зіна тоді працювала на шкіряному заводі, в чинбарному цеху (Десняк, Десну.., 1949, 393).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. чинбарний — ЧИНБА́РНИЙ, а, е. Стос. до чинення шкіри, пов'язаний із чинбарством. Зіна тоді працювала на шкіряному заводі, в чинбарному цеху (О. Десняк).  Словник української мови у 20 томах
  2. чинбарний — чинба́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. чинбарний — -а, -е. Стос. до чинення шкіри, пов'язаний з чинбарством.  Великий тлумачний словник сучасної мови