числення
ЧИ́СЛЕННЯ, я, с.
1. Сукупність прийомів найменування і позначення чисел у математиці.
Всякий загальний спосіб найменування і позначення чисел називається системою числення, або нумерацією (Арифм., 1956, 11);
Десяткова система числення.
∆ Варіаці́йне чи́слення див. варіаці́йний;
Ве́кторне чи́слення див. ве́кторний;
Диференціа́льне чи́слення — розділ математики, в якому вивчається диференціювання функцій;
Інтегра́льне чи́слення — розділ математики, де вивчаються властивості і способи відліку інтегралів.
Перша парова машина не була б створена, якби на той час люди не пізнали інтегрального числення: адже для розрахунку маховика потрібно знати припустиму швидкість, при якій він не буде розірваний відцентровими силами на шматки, а це обчислюється з допомогою інтеграла (Наука.., 11, 1962, 32).
2. заст., рідко. Лік, рахунок.
І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення, що задля сподіваної більшої користі радо посвячує меншу (Фр., VIII, 1952, 384).
Словник української мови (СУМ-11)