чистовий
ЧИСТОВИ́Й, а, е.
1. Переписаний начисто; протилежне чорновий.
Рукописи великого Кобзаря, що дійшли до нас: тексти його творів, як поетичних, так і прозових, чернеткові (з варіантами) та чистові, листи, записки, фольклорні записи.. опубліковано майже повністю (Літ. Укр., 3.VІІ 1962, 2);
// Признач. для записів начисто.
Чистовий зошит.
2. спец. Признач. для остаточної обробки деталей.
Циліндричні фрези з малим зубом застосовуються для чистових робіт (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 50);
Чистові різці застосовують при остаточній обробці деталі. Ними зрізують тонку стружку — припуск на чистову обробку (Різальні інстр.., 1955, 32).
Словник української мови (СУМ-11)