чистоплюй

ЧИСТОПЛЮ́Й, я, ч., розм., зневажл. Гидливо-охайна людина, яка боїться брудної, чорної роботи.

Чистоплюй.. А-а, це колись ще в школі так назвав Віктора Іван.. за те, що Віктор відмовився їхати в колгосп копати картоплю… (Зар., Світло, 1961, 10);

// Про людей, які обминають пороки, не прагнуть боротися з ними.

Береженого й бог береже. Жалюгідний припис, геть його до біса… Ненавиджу всі оці міщанські максими, облудні афоризми войовничих боягузів і непереможних чистоплюїв (Перв., Опов., 1970, 98).

Значення в інших словниках

1. чистоплюй — ЧИСТОПЛЮ́Й, я, ч., розм., зневажл. Гидливо-охайна людина, яка боїться брудної, чорної роботи. Чистоплюй .. А-а, це колись ще в школі так назвав Віктора Іван .. за те, що Віктор відмовився їхати в колгосп копати картоплю... (М.  Словник української мови у 20 томах
2. чистоплюй — чистоплю́й іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
3. чистоплюй — -я, ч., розм., зневажл. Гидливо-охайна людина, яка боїться брудної, чорної роботи. || Про людей, які обминають пороки, не прагнуть боротися з ними.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чистоплюй — БІЛОРУ́ЧКА розм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАН ірон., ПАНИ́Ч ірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІ ірон., ПА́НЯ заст., ПА́ННА ірон., ПАНЯ́НКА ірон.  Словник синонімів української мови