чищений
ЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до чи́стити.
Якщо довгий час не чищені книги, в них заводяться паразити, які з’їдають їхні оправи (Хлібороб Укр., 1, 1969, 44);
На ногах теліпались старі, давно не чищені зашкарублі шкарбани (Н.-Лев., III, 1956, 370);
Все блищало на ньому: руде волосся, густе ластовиння, чищена цеглою мідь (Коцюб., II, 1955, 98).
Словник української мови (СУМ-11)