чмокнути
ЧМО́КНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до чмо́кати.
Коли Петро з сином вийшли надвір, вона крадькома підійшла, погладила чисто полу-джене [лаковане] дерево, копнула нігтем і, переконавшись, що міцне, схвально чмокнула губами (Бабляк, Літопис.., 1961, 51);
Мати чмокнула сина в щічку (Хор., Ковила, 1960, 38).
Словник української мови (СУМ-11)