чорноголовець
ЧОРНОГОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч. (перев. мн. чорноголо́вці, ів), заст. Чорнобривець ( див. чорнобри́вець³).
Були тепер у неї [Мотрі] й чоботи добрі чорноголовці, плахти й дерги дорогі (Мирний, II, 1954, 250).
Словник української мови (СУМ-11)ЧОРНОГОЛО́ВЕЦЬ, вця, ч. (перев. мн. чорноголо́вці, ів), заст. Чорнобривець ( див. чорнобри́вець³).
Були тепер у неї [Мотрі] й чоботи добрі чорноголовці, плахти й дерги дорогі (Мирний, II, 1954, 250).
Словник української мови (СУМ-11)