чорноперий
ЧОРНОПЕ́РИЙ, а, е. Який має чорне пір’я.
Не знаю, Чому — немов на крилах,— на літах Із хмар прадавніх спомин виринає, Мов чорноперий вигаданий птах (Кор., Поезії, 1967, 25);
// Який має чорне оперення, чорний хвіст (про частини, деталі стріл, літальних апаратів і т. ін.).
За кілька кроків, вп’явшись в шкарубку кору дуба, стриміла коротенька чорнопера стріла (Загреб., Диво, 1968, 66).
Словник української мови (СУМ-11)