чортихатися
ЧОРТИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, розм. Лаятися, згадуючи чорта.
З очей лились сльози, кров струмила по щоках, Анрі-Жак чортихався й погукував: — Що ти робиш, пекельний майстре? Опам’ятайся, цирульнику, доки не пізно! (Ю. Янов., II, 1954, 49);
Вниз на когось сиплеться штукатурка, і з підлоги чортихаються (Гончар, III, 1959, 154);
Антон Іванович уже крізь сон почув настирливий стук у шибку. Позіхаючи і чортихаючись, він, зіскочив на підлогу, підійшов до вікна (Стельмах, Правда.., 1961, 200).
Словник української мови (СУМ-11)