чотирибічний
ЧОТИРИБІ́ЧНИЙ, а, е. Який має чотири боки.
Квартальна забудова села може бути чотирибічною, трибічною і двобічною (Колг. енц., II, 1956, 292);
Неабиякого поширення набрали на Тернопільщині такі типи храмів, у яких на чотирибічний зруб ставився восьмерик (Нар. тв. та етн., 2, 1968, 97).
Словник української мови (СУМ-11)