чотириголосся

ЧОТИРИГОЛО́ССЯ, я. с. Спів, що звучить чотирма голосами, звучання на чотири голоси.

Складні гармонічні утворення, енгармонізм акордів, строго витримане чотириголосся, малорухомий у багатьох місцях бас — все це типові риси професіонального хорового мистецтва (Нар. тв. та етн., 2, 1968, 64).

Значення в інших словниках

1. чотириголосся — ЧОТИРИГОЛО́ССЯ, я, с. Спів, що звучить чотирма голосами, звучання на чотири голоси. Складні гармонічні утворення, енгармонізм акордів, строго витримане чотириголосся, малорухомий у багатьох місцях бас – все це типові риси професіонального хорового мистецтва (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. чотириголосся — чотириголо́сся іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. чотириголосся — -я, с. Спів, що звучить чотирма голосами, звучання на чотири голоси.  Великий тлумачний словник сучасної мови