чупринистий
ЧУПРИ́НИСТИЙ, а, е. З великою, чуприною; чубатий.
— Ой Левку, Левку, який ти дурний… — нахилилася до нього і не руками, а своєю жалістю охопила його чупринисту голову (Стельмах, І, 1962, 607).
Словник української мови (СУМ-11)ЧУПРИ́НИСТИЙ, а, е. З великою, чуприною; чубатий.
— Ой Левку, Левку, який ти дурний… — нахилилася до нього і не руками, а своєю жалістю охопила його чупринисту голову (Стельмах, І, 1962, 607).
Словник української мови (СУМ-11)