чурком —
ЧУРКО́М, присл., діал. Дзюрком. Ненька... лиш заплакала гіренько та утирають собі кров, що так і пішла з них чурком (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
чурком —
чурко́м прислівник тонкою цівкою незмінювана словникова одиниця діал.
Орфографічний словник української мови
чурком —
присл., зах. Дзюрком.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чурком —
Чурко́м нар. = дзюрком. Ненька.... лиш заплакали гіренько та утирають собі кров, що так і пішла з них чурком. Федьк. Пов. 42.
Словник української мови Грінченка