чіпкість
ЧІ́ПКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. чіпки́й.
Коли Антон стрічався з його очима, вони одразу ж втрачали свою чіпкість, гостру допитливість і тепліли добродушною усмішкою (Вол., Озеро.., 1959, 155);
Чи то молодість, чи комсомольська чіпкість, але з перших же днів хлопець із молодечим завзяттям поринув у роботу (Хлібороб Укр., 4, 1966, 33).
Словник української мови (СУМ-11)