шалапутка

ШАЛАПУ́ТКА, и, ж., розм. Жін. до шалапу́т 1.

— Я марила стати вершницею, — повторила Антося, — І тут виявилось, що я, така шалапутка, боюся їздити на коні (Донч., VI, 1957, 439).

Значення в інших словниках

1. шалапутка — ШАЛАПУ́ТКА, и, ж., розм. Жін. до шалапу́т 1. – Я марила стати вершницею, – повторила Антося, – І тут виявилось, що я, така шалапутка, боюся їздити на коні (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
2. шалапутка — шалапу́тка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
3. шалапутка — -и, розм. Жін. до шалапут 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шалапутка — ЛЕГКОВА́ЖНА ім., ВІТРОГО́НКА зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТКА зневажл., КРУТИ́ХВІСТКА зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТКА зневажл., ШАЛАПУ́ТКА зневажл. Я була хоч і гарна, але зроду вже вдалась вітрогонка та шелихвістка (І. Нечуй-Левицький); Ти чудова дівчина, Віро.  Словник синонімів української мови