шамотання
ШАМОТА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. шамота́ти і шамота́тися та звуки, утворювані цією дією.
По довгім шамотанню Готлібові зв’язали хустками руки (Фр., V, 1951, 245);
Почувся нелюдський крик, коротке шамотання й за хвильку вискочив Олекса, високо тримаючи.. труп економа (Хотк., Довбуш, 1965, 174).
Словник української мови (СУМ-11)