шамрати
ШАМРА́ТИ, а́ю, а́єш і ШАМРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок., діал. Шарудіти, шелестіти.
Округ мене шелестіли, шамрали смереки… (Коб., І, 1956, 128);
Його [пароплава] вже й не видно, тільки тихо шамрали розбуджені хвилею верболози (Гур., Друзі.., 1959, 35).
Словник української мови (СУМ-11)