шаржований
ШАРЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до шаржува́ти;
// У знач. прикм.
За куплетами з’явилися шаржовані танки. Потім з’явилися і цілі сцени (Смолич, Театр.., 1940, 83);
Підкреслено побутовими, іноді шаржованими інтонаціями характеризуються в опері ["Лісова пісня"] мати і Килина (Рад. Укр., 2, IV 1959, 4).
Словник української мови (СУМ-11)