шаржування
ШАРЖУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шаржува́ти.
Моє захоплення акторським мистецтвом знайшло вияв у вдалому копіюванні недоліків гімназичного начальства й учителів, в шаржуванні їх комічних рис перед учнями (З глибин душі, 1959, 6);
В змалюванні образу Славка письменник [Л. Мартович] не раз згущує сатиричні фарби, вдається до шаржування, гіперболізації, до окарикатурення його дурисвітства, невігластва, дотепно висміює мізерію його паразитичного єства (Жовт., 2, 1956, 104).
Словник української мови (СУМ-11)