шахрування
ШАХРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шахрува́ти.
-Чи нема де в вас.. переховати крадену пшеницю на якийсь там час? — і Бонковський щиро признавсь і оповістив за свою крадіжку та шахрування (Н.-Лев., III, 1956, 172).
Словник української мови (СУМ-11)