шваркати
ШВА́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати шелесткі звуки, човгаючи, тручи чимсь об що-небудь.
Корчма наповнялася керманичами.. Вони входили шумно, свобідно; шваркали шварами по лавицях, засідали за столами (Хотк., II, 1966, 415);
Вчувається йому, як шваркають кулі по піску, збиваючи на землю цвіт вербини (Тют., Вир, 1964, 319).
Словник української мови (СУМ-11)