шварнути

ШВАРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал.

1. З силою кинути; шпурнути.

Коли Юрішкові донесли, що Марусяк вислизнув у нього межи пальці,— шварнув крисанев [кри-санею] об землю і, завиваючи, як вовк, топтав її ногами (Хотк., II, 1966, 255).

2. тільки 3 ос. Блиснути.

Шварнула блискавка — грім грюкнув і загув (Греб., І, 1957, 70).

Значення в інших словниках

1. шварнути — ШВАРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. 1. З силою кинути; шпурнути. Коли Юрішкові донесли, що Марусяк вислизнув у нього межи пальці, – шварнув крисанев [крисанею] об землю і, завиваючи, як вовк, топтав її ногами (Г. Хоткевич). 2. тільки 3 ос. Блиснути.  Словник української мови у 20 томах
2. шварнути — шварну́ти дієслово доконаного виду шпурнути; блиснути діал.  Орфографічний словник української мови
3. шварнути — -ну, -неш, док., діал. 1》 З силою кинути; шпурнути. 2》 тільки 3 ос. Блиснути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шварнути — БЛИ́СНУТИ (чим — засвітити щось на короткий час; чим і без додатка — засвітитися на короткий час), БЛИ́МНУТИ, МИГНУ́ТИ, МОРГНУ́ТИ розм., ШВАРНУ́ТИ діал. Знову повз двір проходять вартові..  Словник синонімів української мови
5. шварнути — Шварнути, -рну, -неш гл. Сверкнуть. Шварнула блискавка, грім грюкнув і загув. Греб. 384.  Словник української мови Грінченка