швейцарці
ШВЕЙЦА́РЦІ, ів, мн. (одн. швейца́рець, рця, ч.; швейца́рка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Швейцарії.
Раз тільки була я з Радою у її знайомих швейцарців на маленькій вечірці (Л. Укр., V, 1956, 162);
Потім наспіла доповідь про взаємовідносини філософії і природничих наук — тема, над якою два роки працював один швейцарець німецького походження, що жив з Безбородьком в одній квартирі (Вільде, Сестри.., 1958, 49).
Словник української мови (СУМ-11)