швирг ШВИРГ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. швирга́ти, швиргну́ти. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках швирг — ШВИРГ, виг., розм. Уживається як пред. за знач. швирга́ти, швиргну́ти. Словник української мови у 20 томах швирг — швирг вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови