шекеряння
ШЕКЕРЯ́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. шекеря́ти і звуки, утворювані цією дією.
З бічної вулички виразно почулися чиїсь голоси. Мирон хотів обійти їх стороною, але ж пізнав шекеряння Полікарпа Сергієнка і повільну мову Семена Побережного (Стельмах, II, 1962, 42).
Словник української мови (СУМ-11)