шелехнути
ШЕЛЕ́ХНУТИ, ну, неш, док., однокр., розм. Те саме, що шеле́снути.
Свиснула куля-і.. Харкевич шелехнув об землю! (Кост., І, 1967, 42);
Від того удару Богдан похитнувся, відступаючи назад, зачепився ногами за вербовий пеньок і шелехнув у кущ верболозу (Мушк., Чорний хліб, 1960, 79).
Словник української мови (СУМ-11)