шелихвістка
ШЕЛИ́ХВІСТКА, и, ж., розм. Жін. до шели́хвіст 2.
— Довго після того мене ніхто не сватав, бо я була хоч і гарна, але зроду вже вдалась вітрогонка та шелихвістка (Н.-Лев., IV, 1956, 297);
— Оль-Оль, ти наш Багратіон! — кричали їй захоплені шелихвістки (Кач., II, 1958, 37).
Словник української мови (СУМ-11)