шестирічний

ШЕСТИРІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який відбувається, триває шість років.

Він, він! За час майже шестирічної розлуки до невпізнання змінило його життя, змінило для інших, але не для неї, не для матері! (Гончар, II, 1959, 132);

// Розрахований на шість років.

2. Віком шість років.

Щодня за годину-півтори до обіду прибігали до форту Кос-Арал казахські діти, від шестирічних малят, що ледве дріботіли худенькими ніжками в подертих хутряних панчішках, до довгов’язих незграбних підлітків чотирнадцяти-п’ятнадцяти років (Тулуб, В степу.., 1964, 306).

Значення в інших словниках

1. шестирічний — ШЕСТИРІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який відбувається, триває шість років. Він, він! За час майже шестирічної розлуки до невпізнання змінило його життя, змінило для інших, але не для неї, не для матері! (О. Гончар); // Розрахований на шість років.  Словник української мови у 20 томах
2. шестирічний — шестирі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. шестирічний — -а, -е. 1》 Який відбувається, триває шість років. || Розрахований на шість років. 2》 Віком у шість років.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шестирічний — Шестирі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)