шибер
ШИ́БЕР, а, ч. Заслінка, засувка в димарях заводських та інших печей, котельних установок, а також у водопровідних та деяких інших спорудах.
Разом з своїми новими товаришами став [Анатолій] морочитися з болтами шибера (Загреб., Спека, 1961, 124);
Цю піч у Донецьку зупинили останньою, в ніч з 13 на 14 жовтня [1941р.]. Підняли температуру, набрали чавуну в горно.., закрили шибери. Померла піч… (Ком. Укр., 5, 1967, 48).
Словник української мови (СУМ-11)