шийний
ШИ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до шиї.
Він вийняв хустку і витер навколо шию. Коли він, роблячи це, повернув голову трохи вбік, Тоня побачила шийні м’язи — прекрасні дужі м’язи фізкультурника (Донч., II, 1956, 281);
Із забинтованою головою лежить дома на дивані Серьожа Кобзаренко. Йому куля пробила шийний хребець (Бурл., М. Гонта, 1959, 126);
Між головою [тритона] та тулубом добре помітне шийне звуження (Визначник земноводних.., 1955, 26);
// Признач. для носіння на шиї.
Діадеми, важкі шийні гривни, десятки, а то й сотні мініатюрних нашивних блях прикрашали одяг чоловіків і жінок [скіфів] (Наука.., 8, 1968, 18).
Словник української мови (СУМ-11)