шинкарів
ШИНКАРІ́В, ре́ва, ре́ве, заст. Прикм. до шинка́р; належний шинкареві.
[Василь:] Коли б мати гарненько вдивилися в Лукію, либонь не силували б мене сватати Степаниду шинкареву (Кроп., II, 1958, 116).
Словник української мови (СУМ-11)ШИНКАРІ́В, ре́ва, ре́ве, заст. Прикм. до шинка́р; належний шинкареві.
[Василь:] Коли б мати гарненько вдивилися в Лукію, либонь не силували б мене сватати Степаниду шинкареву (Кроп., II, 1958, 116).
Словник української мови (СУМ-11)