шинований
ШИНО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до шинува́ти.
2. у знач. Прикм. Який має шини (у 1 знач.), обтягнутий шинами.
Торохтить шинованими колесами по бруку військова гарба (Вас., II,, 1959, 209).
Словник української мови (СУМ-11)ШИНО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до шинува́ти.
2. у знач. Прикм. Який має шини (у 1 знач.), обтягнутий шинами.
Торохтить шинованими колесами по бруку військова гарба (Вас., II,, 1959, 209).
Словник української мови (СУМ-11)