ширинка
ШИРИ́НКА, и, ж., заст., діал. Шматок тканини, рушник, скатерть, хустка.
Маруся вишиває сухозолотом [сухозліткою] тонку-тонесеньку ширинку, а я пряду у запічку (Федьк., Буковина, 1950, 145);
Дівочі головні пов’язки у білорусів були звичайно з тонкого кужільного полотна домашньої роботи. Така пов’язка називається наміткою, ширинкою (Нар. тв. та етн., 6, 1969, 14).
Словник української мови (СУМ-11)