широковидий
ШИРОКОВИ́ДИЙ, а, е. Те саме, що широколи́ций.
— Піди ж ти! — додала його жінка, широковида, зубата молодиця (Мирний, IV, 1955, 163);
Зюзін нишком малював карикатуру на Андрія — дуже їдку і образливу: Северинов у нього виходив схожим, але неприродно присадкуватим, широковидим (Збан., Курил. о-ви, 1963, 169).
Словник української мови (СУМ-11)