ширококрилий
ШИРОКОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який має широкий розмах крил.
Ні душі тобі живої! Хіба вуж зав’ється Та орел ширококрилий Небом пронесеться (Рудан., Тв., 1956, 84);
Його увагу привернув ключ великих ширококрилих птахів, що летіли під голубим небом (Галан, Гори.., 1956, 233);
*Образно. В тяжку хвилину розставання, Здавалось,— весело пили. Ширококрилі сподівання Тобі на’проводи несли (Стар., Поет. тв., 1958, 49).
Словник української мови (СУМ-11)