Словник української мови в 11 томах

широкоплечий

ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, а, е. Який має широкі плечі.

Вони стояли одна проти одної, схрестивши гострі погляди, тоненька кругловида Меланка і старша від неї широкоплеча красива Зіна (Жур., Вечір.., 1958, 10);

Де проходив широкоплечий Мокеїч, там уже легко міг протиснутись і сухорлявий, жилавий Цимбал (Гончар, Таврія, 1952, 57).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. широкоплечий — див. широкий  Словник синонімів Вусика
  2. широкоплечий — ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, а, е. Який має широкі плечі. Вони стояли одна проти одної, схрестивши гострі погляди, тоненька кругловида Меланка і старша від неї широкоплеча красива Зіна (С. Журахович); Де проходив широкоплечий Мокеїч, там уже легко міг протиснутись і сухорлявий, жилавий Цимбал (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. широкоплечий — широкопле́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
  4. широкоплечий — -а, -е. Який має широкі плечі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. широкоплечий — КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах)...  Словник синонімів української мови
  6. широкоплечий — Широкопле́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. широкоплечий — Широкоплечий, -а, -е Широкоплечій. Котл. МХ. 34.  Словник української мови Грінченка