широкоплечий
ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, а, е. Який має широкі плечі.
Вони стояли одна проти одної, схрестивши гострі погляди, тоненька кругловида Меланка і старша від неї широкоплеча красива Зіна (Жур., Вечір.., 1958, 10);
Де проходив широкоплечий Мокеїч, там уже легко міг протиснутись і сухорлявий, жилавий Цимбал (Гончар, Таврія, 1952, 57).
Словник української мови (СУМ-11)