широкорядний
ШИРОКОРЯ́ДНИЙ, а, е. Пов’язаний із застосуванням, використанням широких міжрядь при сівбі деяких сільськогосподарських культур.
Широкорядним способом сіють культури, в яких кожна рослина потребує порівняно великої площі живлення (Колг. енц., II, 1956, 504);
У широкорядному посіві [гречки] значно збільшується ступінь розгалуження коріння і його загальна довжина (Колг. Укр., 4, 1961, 24);
// Признач. для сівби з широкими міжряддями.
Широкорядні сівалки.
∆ Широкоря́дна сівба́ див. сівба́.
Словник української мови (СУМ-11)