широкуватий
ШИРОКУВА́ТИЙ, а, е. Досить широкий; трохи широкий (у 1 знач.).
Широкуваті повні уста звивались дуже виразними звивками [завитками] (Н.-Лев., IV, 1956, 46);
Його широкувате.. обличчя наливається веселою насмішкою (Стельмах, II, 1962, 15).
Словник української мови (СУМ-11)