шияка

ШИЯ́КА, и, ж. Збільш. до шия 1.

Що зробить Робусинський ступінь, то його трах-трах по шияці (Свидн., Люборацькі, 1955, 203);

— Додержуйте порядку. ,. Кажу наперед: хто в поході нап’ється — без усякого суду, як собаку, за шияку (Довж., І, 1958, 238).

∆ Ви́турити в шия́ку — те саме, що Ви́турити в ши́ю ( див. виту́рювати).

— Мене ще ніхто не повчав — якось проживу без цього й надалі. Почне в’язнути з мораллю — витурю в шияку! (Загреб., Спека, 1961, 251).

Значення в інших словниках

1. шияка — див. шия  Словник синонімів Вусика
2. шияка — ШИЯ́КА, и, ж. Збільш. до ши́я 1. Що зробить Робусинський ступінь, то його трах-трах по шияці (А. Свидницький); – Додержуйте порядку. ,. Кажу наперед: хто в поході нап'ється – без усякого суду, як собаку, за шияку (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
3. шияка — шия́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. шияка — -и, ж. Збільш. до шия 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шияка — Шияка, -ки ж. ув. отъ шия. К. ПС. 22. Є такії, що душать нас, взявши за шияку. К. ЧР. 73.  Словник української мови Грінченка