шканці
ШКА́НЦІ, ів, мн., мор. Частина верхньої палуби корабля між середньою й задньою щоглами, де відбуваються всі офіційні церемонії (огляди, наради, зустрічі і т. ін.).
Гладкий швидко піднімається на шканці і прямує до капітана (Довж., Зач. Десна, 1957, 430).
Словник української мови (СУМ-11)