шкарлупа

ШКАРЛУПА́, и, ж., розм. Те саме, що шкаралупа́.

Сич оріха в рот уклав. Сич оріха пожував Та й очима лупа: "Не оріх — шкарлупа! Обманула білка всіх. Що, як мед, смачний оріх…" (Стельмах, Живі огні, 1954, 41).

Значення в інших словниках

1. шкарлупа — ШКАРЛУ́ПА, и, ж., розм. Те саме, що шкаралу́па. Сич оріха в рот уклав. Сич оріха пожував Та й очима лупа: “Не оріх – шкарлупа! Обманула білка всіх. Що, як мед, смачний оріх...” (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
2. шкарлупа — шкарлу́па іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. шкарлупа — -и, ж., розм. Те саме, що шкаралупа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шкарлупа — ШКАРАЛУ́ПА (тверде покриття плодів, яєць), ШКАРАЛУ́ПИНА розм., ШКАРЛУ́ПА розм., ШКАРЛУ́ПИНА розм., ШКАРАЛУ́ЩА (ШКАРАЛЮ́ЩА) розм., ШКАРАЛУ́ЩИНА розм., ШКАРУ́ПА (ШКОРУ́ПА) діал.; ЛУШПИ́НА, ЛУЗГА́, ЛУСКА́, ЛУШПАНИ́НА, ЛУШПА́, ЛУПА́ діал. (перев.  Словник синонімів української мови