шкарубитися
ШКАРУ́БИТИСЯ, биться; мн. шкарубляться; недок., розм. Робитися нерівним, шкарубким, а тріщинами або зморшками.
Повернувся [Воронюк], пішов мовчки, повагом… І на спині шкарубився мундир на йому, мов шкура на вовкові (Вас.. І, 1959, 318);
Дем’ян осувається грудьми вниз, і від цього в його нагрудній кишені щось шкарубиться та шарудить (Смолич, Мир… 1958, 155).
Словник української мови (СУМ-11)