шкробати
ШКРО́БАТИ, аю, аєш, недок., діал. Скребти (у 1 знач.).
Ти думаєш, що я не маю іншої роботи, як для тебе бульбу шкробати? (Фр., VII, 1951, 74);
Кітка.., беззвучно перебігаючи, а відтак шкробаючи нігтями. спуститься десь по стіні й скочить в м’яку пропасть (Хотк., II, 1966, 133).
Словник української мови (СУМ-11)