шкряб

ШКРЯБ, ШКРЯБ-ШКРЯБ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шкря́бати 1.

— Піп був власне у покою: В пообідньому настрою. Люльку ходячи курив. У вікно я [Лис] заглядаю. Лапою шкряб-шкряб, благаю, Щоб вікно він створив [відчинив] (Фр., XII, 1953, 32).

Значення в інших словниках

1. шкряб — див. шуміти  Словник синонімів Вусика
2. шкряб — ШКРЯБ, ШКРЯБ-ШКРЯ́Б, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шкря́бати 1. – Піп був власне у покою: В пообідньому настрою. Люльку ходячи курив. У вікно я [Лис] заглядаю. Лапою шкряб-шкряб, благаю, Щоб вікно він створив [відчинив] (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах